Артроз чи артрит: у чому різниця і чому їх плутають

Артрит і артроз звучать схоже й обидва стосуються суглобів, тому їх часто плутають — але це принципово різні процеси. Артрит — це запалення суглоба, а артроз — поступове зношування суглобового хряща без обов’язкового запалення. Від того, який із цих станів у пацієнта, залежить і підхід до лікаря, і подальше лікування.

Коротка відповідь: чим артрит відрізняється від артрозу

Найпростіше запам’ятати так: артрит — запалення в суглобі, артроз — руйнування суглобового хряща. Артрит частіше розвивається в молодшому й середньому віці, супроводжується вираженим болем у спокої (особливо вночі) і тривалою ранковою скутістю, а також може вражати кілька суглобів одночасно й супроводжуватися загальними симптомами. Артроз типово розвивається поступово з віком, біль з’являється переважно при навантаженні й на початку руху, а скутість минає за кілька хвилин.

Ця таблиця дає загальне орієнтування, але остаточно розрізнити артрит і артроз можна лише після огляду лікаря та необхідної діагностики — симптоми в конкретної людини можуть відрізнятися від типової картини. Плутанина виникає ще й тому, що обидва слова походять від того самого грецького кореня «arthron» (суглоб), а різницю дає лише суфікс: «-іт» традиційно позначає запальний процес, а «-оз» — хронічний, здебільшого незапальний процес. Це суто термінологічна підказка, а не медичний критерій, тому спиратися варто на симптоми й діагностику, а не на саму назву.

Що таке артрит

Артрит — це запалення суглоба, яке може мати різне походження. Запальний процес найчастіше зачіпає синовіальну оболонку суглоба (синовіт), що супроводжується набряком, болем і порушенням функції суглоба. Артрит — не одна хвороба, а група станів з різними причинами: ревматоїдний артрит — аутоімунне захворювання, при якому імунна система організму атакує тканини власних суглобів; реактивний артрит — запалення суглоба, що виникає у відповідь на перенесену інфекцію в іншій частині тіла; подагричний артрит — запалення, спричинене відкладенням кристалів сечової кислоти в суглобі; псоріатичний артрит — ураження суглобів, пов’язане з псоріазом; а також септичний артрит — гостре запалення суглоба внаслідок потрапляння інфекції безпосередньо в суглобову порожнину, що потребує невідкладного лікування. Незалежно від конкретної причини, спільна риса всіх форм артриту — саме активний запальний процес у суглобі, тоді як при артрозі запалення, якщо й виникає, є вторинним явищем, а не основною причиною хвороби.

Що таке артроз

Артроз (остеоартроз) — це дегенеративний процес, при якому суглобовий хрящ, що в нормі забезпечує плавне ковзання кісток у суглобі, поступово стоншується і руйнується. У відповідь на це навколо суглоба можуть формуватися остеофіти — кісткові розростання по краях суглобових поверхонь, а на рентгені візначається звуження суглобової щілини — відстані між кістками, що утворюють суглоб, яка зменшується в міру втрати хряща. Тяжкість артрозу лікарі оцінюють за класифікацією Kellgren–Lawrence, що виділяє кілька стадій — від початкових змін до вираженого руйнування хряща з деформацією суглоба.

Як відрізняються симптоми

Характер болю і скутість

При артрозі типовий так званий «стартовий» біль — він з’являється на початку руху після періоду спокою (наприклад, при вставанні зі стільця чи перших кроках уранці), а потім зменшується, коли суглоб «розробляється», і знову посилюється при тривалому навантаженні. Ранкова скутість при артрозі зазвичай коротка — минає за кілька хвилин. При артриті, навпаки, біль часто турбує й у спокої, посилюється вночі та під ранок, а ранкова скутість триває значно довше — понад 30 хвилин, а іноді й годину чи більше, перш ніж суглоб «розходиться».

Які суглоби уражаються частіше

Артроз найчастіше вражає суглоби, що зазнають найбільшого механічного навантаження, — колінні, кульшові суглоби, а також дрібні суглоби кистей. Артрит, залежно від типу, може вражати як великі, так і дрібні суглоби, і для деяких його форм (наприклад, ревматоїдного артриту) характерне симетричне ураження — коли однакові суглоби з обох сторін тіла запалюються одночасно, що менш типово для артрозу.

Загальні симптоми при артриті

На відміну від артрозу, який зазвичай обмежується самим суглобом, деякі форми артриту можуть супроводжуватися загальними симптомами — підвищенням температури тіла, загальною слабкістю, втомою, а в разі ревматичних захворювань — і ураженням інших органів і систем. Наявність таких загальних симптомів поряд із болем у суглобі — додатковий привід запідозрити саме запальний, а не дегенеративний процес. При артрозі загальний стан здоров’я, як правило, не змінюється: людина може відчувати біль і обмеження рухливості конкретного суглоба, але без підвищення температури тіла, слабкості чи інших системних проявів.

Як лікар розрізняє артрит і артроз

Точний діагноз встановлюється на основі поєднання огляду, скарг пацієнта та інструментальної й лабораторної діагностики. Найчастіше застосовують:

• рентген суглоба — дозволяє побачити типові для артрозу ознаки: звуження суглобової щілини, остеофіти, зміни структури кістки;
• УЗД суглоба — допомагає оцінити стан м’яких тканин, наявність запального випоту (рідини) в суглобовій порожнині, що характерніше для артриту;
• аналізи крові — С-реактивний білок (СРБ) і швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) підвищуються при запальному процесі; ревматоїдний фактор і антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП) допомагають підтвердити ревматоїдний артрит; рівень сечової кислоти — при підозрі на подагру;
• пункція суглоба — у деяких випадках лікар бере на аналіз суглобову рідину, що допомагає уточнити характер запалення чи виключити інфекційний процес.

Детальніше про вибір методу візуалізації — у статті рентген чи МРТ суглоба.

Чи можуть бути артрит і артроз одночасно

Так, ці стани можуть поєднуватися в одного пацієнта. Тривалий артроз може супроводжуватися так званим активованим остеоартрозом — періодами реактивного запалення (синовіту) на тлі вже наявних дегенеративних змін хряща, коли суглоб раптово набрякає і починає боліти сильніше, ніж зазвичай. З іншого боку, тривалий запальний процес при артриті з часом може призводити до вторинного остеоартрозу — пошкодження хряща як наслідок хронічного запалення в суглобі. Тому в частини пацієнтів картина буває змішаною, і остаточно розібратися в ній може лише лікар після обстеження. Схожа ситуація трапляється і при кісті Бейкера, яка нерідко виникає саме на тлі артрозу чи запальних змін у колінному суглобі — детальніше про це в статті про кісту Бейкера.

Чому підходи до лікування різні

Оскільки в основі артриту й артрозу лежать різні процеси, різниться і стратегія лікування. При артриті, особливо аутоімунного походження, провідну роль відіграє ревматолог, який підбирає базисну терапію, спрямовану на контроль запального процесу в організмі в цілому, а не лише в одному суглобі. При остеоартрозі веде пацієнта переважно ортопед-травматолог, а лікування спрямоване на уповільнення руйнування хряща, зменшення болю та підтримання функції суглоба — це лікувальна фізкультура (ЛФК), фізіотерапія, за потреби внутрішньосуглобові ін’єкції (гіалуронової кислоти, PRP-терапія), а на пізніх стадіях, коли консервативні методи вже не дають достатнього ефекту, — ендопротезування суглоба. Детальніше про консервативні методи — у розділі консервативне лікування суглобів, а про хірургічне лікування на пізніх стадіях — на сторінці ендопротезування суглобів. Про ін’єкційні методи, зокрема PRP-терапію, можна прочитати в окремій статті про PRP-терапію суглобів.

На практиці ортопед-травматолог і ревматолог нерідко співпрацюють: якщо в пацієнта з артрозом лікар підозрює додатковий запальний компонент, він може направити на консультацію до ревматолога, і навпаки — пацієнту з тривалим артритом, у якого розвинулися вторинні зміни хряща, може знадобитися консультація ортопеда щодо стану самого суглоба.